Чеснішу від херувимів, і незрівнянно
славнішу від серафимів, що без зотління
Бога Слово породила, сущу Богородицю,
тебе величаємо.
(приспів з Канону – Пісня 9)
9 березня 2016 року Божого, співом прославної молитви до Богородиці в Ченстоховській чудотворній іконі розпочався візит Верховного Архієпископа Української Греко-Католицької Церкви блаженнішого Святослава (Шевчука) в Любліні.
Глава УГКЦ прибув у Люблін, щоб виступити з доповіддю на тему: «Екуменічна концепція Української Греко-Католицької Церкви».
Перш ніж здійснити основну місію поїздки, Його Блаженство разом з високопреосвященним Євгеном (Поповичем), митрополитом Перемисько-Варшавським УГКЦ, його екселенцією Станіславом Будзіком, архієпископом Любельським та делегацією з України і Польщі помолилися в криптах Архикатедри.
Блаженніший Святослав попри розмови з духовенством, зустрівся також з воєводою міста Любліна, Люблінським консулом України в Польщі та ректором Католицького Університету.
Зустріч відбулася в одній із зал Люблінського Католицького Університету імені св. Івана-Павла ІІ. Атмосфера цікавості та відчуття важливості того, що відбудеться, огорнула аудиторію. Зала, яка вміщує близько 200 осіб була переповненою. Зібралась майже сама молодь, були також владики, отці, професори та поважне панство, яких зацікавив візит Глави УГКЦ. Зустріли Патріарха стоячи з гучними оплесками.
Блаженніший Святослав провадив зустріч на польській мові. Перших кілька хвилин Глава УГКЦ намагався пояснити вступні факти, які стосувалися статусу та короткої історії нашої Церкви:
- УГКЦ – «sui iuris», церква самоправна;
- УГКЦ – береже свою первісну східну традицію і, водночас, є в злуці з Апостольським Престолом;
- Київська Митрополія відновила те, що було підписано на Флорентійській унії (воз’єднання Східної і Західної Церков).
Патріарх пригадав також про відзначення 70-ліття, так званого, Львівського псевдособору. А сьогодні Українська Церква поділена на 4 частини, між якими немає реального діалогу.
Далі блаженніший зазначив перші кроки екуменічного спрямування:
- «Ми маємо звільнитися від ексклюзивізму еклезіоністичного, від сприйняття процесу «екуменізму», як навернення до своєї, «єдиної правдивої» церкви».
- «Маємо визнати українські православні церкви наступниками Київської Церкви Володимирового хрещення. Проте, це визнання має бути взаємним також з їхніх сторін стосовно нас».
Блаженніший Святослав, в контексті, згадав також слова папи Франциска до патріарха Константинопольського Варфоломея, що ми не говоримо про підпорядкування однієї церкви іншій, але про їхнє сопричастя.
Не оминув архієпископ і причетність Православної Московської Церкви до війни на сході України, яка особливо останнім часом «атакує» не тільки політику Києва, але й нашу Церкву. Яскравим прикладом є нещодавня Гаванська Декларація, в якій УГКЦ прирівняно до еклезіальної спільноти (згідно церковної термінології, цим поняттям характеризують протестантські спільноти).
В контексті цих подій блаженніший Святослав зустрівся з папою Франциском. Після слів Патріарха, що мусить захищати Його Святість перед вірними УГКЦ, Папа сам додав, що підписаний документ підлягає дискусії, великої дискусії…
Продовжуючи тему зустрічі Папи Франциска з патріархом Московським Кирилом, вияснено неможливість в розумінні двома сторонами одного терміну, на прикладі «канонічності церков». Також стало піднято питання: як Апостольська Столиця може стати «арбітром» у вирішенні питань локальних православних церков (несопричасних)?
На завершення своєї ґрунтовної доповіді, глава УГКЦ підкреслив потребу в пошуку діалогу не тільки між християнськими церквами, але й спільнотами та організаціями інших віровизнань. В Україні діє орган, додає Блаженніший, який дає можливість здійснення міжрелігійного діалогу, а в сьогоднішній політичній ситуації в державі – апелювати до влади. Мова йшла про Всеукраїнську Раду Церков і Релігійних Організацій.
По завершенні виступу ринули питання, які стосувалися теми доповіді. Вони мали різний характер: про знайомство Патріарха Святослава з Папою, про свідомість вірних УГКЦ – «будівничих мосту між церквами», питання «календаря», присутність нашої Церкви на окупованих українських територіях.
Щиро відповівши на кожне питання, Патріарх завершив зустріч тезою: «На існування УГКЦ вплинуло ніщо інше, як Провидіння Боже».
Блаженнішого Святослава провели, як і зустріли – стоячи з гучними оплесками.
Віталій Бойко
(І курс)
відео: Fundacja Kultury Duchowej Pogranicza
фот. Григорій Пацан
{jcomments on}