Завершальним акордом різдвяно-новорічних свят є святвечір, надвечір’я Богоявлення або хрещенський святвечір, що відзначається 18 січня.

Звичайно всі називають той празник Йорданом, тому що власне у тій ріці Ісус Христос прийняв Іванове Хрищення. Празник Господнього Богоявлення належить до найдавніших і найбільших празників нашого церковного року. На осібну увагу заслуговує його назва, історія та об'явлення таїнства Пресвятої Трійці. Празник Господнього Богоявлення у перших віках християнства вважався збірним празником, бо лучив у собі більше подій із життя Ісуса Христа, які свідчили про Його Божество, а саме, Його Різдво, поклін мудреців, хрищення, чудо в Кані Галилейській і чудесне розмноження хлібів. Тому й нашу назву «Богоявлення» треба розуміти у множині, бо вона означає празник святих Богоявлень.

Згідно з семінарійною традицією радість цього свята розділили з нами наші вихователі та брати латинського обряду. У вечір перед Йорданом усі ми зібралися на спільну молитву для відправлення Великого Повечір’я з Литією, а пізніше пішли на зустріч до «хадесу», щоб дальше святкувати Богоявлення.

У «хадесі» на нас очікувала «Голодна кутя» або другий Святвечір, який поблагословив і розповів про його значення, традицію і походження  проректор для греко-католиків, протоієрей Богдан Панчак...

В часі Святої Вечері всі запрошені мали змогу скуштувати традиційні українські страви, зокрема кутю...Також ми спільно виконали колядки, щедрівки, особливо ті, які схожі із колядами наших братів римо-католиків. Після закінчення Святої Вечері, від імені всієї нашої великої семінарійної спільноти, було висловлено слово подяки від проректора о. Здзіслава Шостака.

19 січня, у свято Богоявлення Господнього, у місцевому парафіяльному храмі, відбулись урочисті Богослужіння. З нагоди свята було відслужено Святу Літургію і Чин Великого Водосвяття. Після закінчення Водосвяття кожен з вірних мав змогу напитися або ж взяти освячену воду до своїх домівок.

Сергій Голіят

І курс

 фото:  Віталій Бойко, Marek Kuś

{jcomments on}