Кожні реколекції – відкриття…

51

І вже вкотре сталося! З 31 жовтня по 3 листопада тривали уже восьмі Обновлянські реколекції для молоді. І знову українська молодь з Польщі та України зібралась в Перемишлі у реколекційному домі «Effatha», де нас, як і завжди, тепло прийняли сестри зі Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Щоб ця подія відбулася Товариство «Обнова» та семінаристи із Любліна доклали чимало зусиль.

Кожні реколекції – відкриття: нове відкриття Бога, Його слова в супроводі щоразу нового отця, нових друзів, нових себе! Духовним провідником нашої зустрічі був отець Юстиніан Городечний – протоігумен отців-францисканців східного обряду. В його словах жарти переплітались з глибокою мудрістю, яка кожному промовляла якось по-різному.

Реколекції в Перемишлі – подія, яку записуєш в календарі наперед, щоб спланувати приїзд попри всі справи, які ніколи в житті не закінчуються. Досвід показує, що той, хто приїжджає вперше, приїде ще раз, бо щось, наче магнітом збирає нас всіх знову і знову. Реколекційна спільнота стає щораз більшою, приємно зустріти вже такі знайомі і рідні обличчя, а також обов’язково знайти нових друзів. Тут знаходять однодумців, бо є спільна ціль – всі приїхали віднайти чи почути Бога по-новому, побути в Його присутності. «Бо де двоє або троє зберуться в Моє Ім’я, там Я серед них» – запевняє Христос в Євангелії від Матея.

Отець Юстиніан говорив про речі, які тією чи іншою мірою торкались життя кожного. Ми роздумували про роль батька в багатьох контекстах. Сьогодні інститут батьківства часто буває зруйнований і наші сім’ї не завжди такі, як того б нам хотілося. Але найважливішим було нагадати собі, що яким би не було наше життя чи сімейні обставини, у нас всіх завжди є найкращий Батько – Отець наш небесний, люблячий і всерозуміючий. Він приймає нас такими, якими ми є.

В кожного свої випробування, кожен в певний момент свого життя переживає біль, втрату, зраненість. Слова реколекціоніста додали сили все це зносити, адже «…бути вибраним – означає іноді й терпіти страждання». Всі наші рани можуть бути добрим досвідом та розрадою для ближнього, який має схожі терпіння.

Реколекції підштовхнули нас залишити своє звичне життя на чотири дні і віддатись Божій любові, збагнути, що ти не один, а плисти проти течії легше завжди з кимось. Відчути любов Божу в обіймах ближнього. Не боятись питати і говорити про любов. Не соромитись своєї любові. Бути вільним. Бути собою.

Гарною нагодою була також зустріч із владикою Євгеном (Поповичом), Архиєпископом та Митрополитом Перемисько-Варшавським. В теплій атмосфері ми могли поділитись думками та послухати також і його добре слово.

Спільна молитва, пісні прослави, тиша серця, можливість особистої розмови з отцем, багато спілкування та радісних очей – диво чотирьох днів, яке вкотре сталось зі всіма нами. І ми, хоч повертаємось до свого звичного життя, повертаємось новими та несемо світло у світ.

«Ви світло для світу… Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі.» (Мт 5:14,16)

Богдана Мельник,

учасниця реколекцій,
м. Львів


 фото:  Богдан Гречух

01.jpg 02.jpg 03.jpg

04.jpg 05.jpg 06.jpg

07.jpg 08.jpg 09.jpg

10.jpg 12.jpg 13.jpg

14.jpg 15.jpg 16.jpg

17.jpg 18.jpg 19.jpg

20.jpg 21.jpg 22.jpg

23.jpg 24.jpg 25.jpg

26.jpg 27.jpg 28.jpg

29.jpg 30.jpg 31.jpg

32.jpg 33.jpg 34.jpg

35.jpg 36.jpg 37.jpg

38.jpg 39.jpg 40.jpg

41.jpg 42.jpg 43.jpg

44.jpg 45.jpg 46.jpg

47.jpg 48.jpg 49.jpg

50.jpg 51.jpg 52.jpg

{jcomments on}

Урочиста інавгурація нового академічного року в люблінській духовній семінарії