Чотиридесятниця. Крізь море посту до Пасхи
Великий Піст несе великі зміни в житті нашої семінарії, насамперед в його літургійному вимірі. Для знавців візантійської традиції це – труїзм, але для втаємничених в реалії функціонування східних католиків, не тільки українських, зокрема в умовах діаспори, така декларація може бути несподіванкою. Якийсь genius loci люблінської семінарії полягає в тому, що від самих початків студенти, часто всупереч своїм рідним наставникам – дивись наприклад спогади о. Богдана Огородника – усвідомлювали, що повинні пізнавати і практикувати свій обряд на сто відсотків.
Дорога Святого Духа
В Люблінській Митрополичій Греко-Католицькій Духовній Семінарії з 21 по 25 лютого відбулися реколекції, які провадив отець-доктор Юрій Щурко, бібліст, завідувач кафедри біблійних наук в УКУ. Складалися реколекції з десяти конференцій.
О. ЗЕНОН ДРОЗД (1952-1980)
Сьогодні, 6 лютого, як і щороку семінарійною спільнотою молилися за упокій святої пам'яті о. Зенона Дрозда.
Детальніше про історію життя отця Зенона можна прочитати нижче...
Глибину болю і смутку, який 6 лютого 1980-го року відчували греко-католики слупської парафії, можна усвідомити тільки тоді, коли пригадається радість і надії, якими жили вони від двох років. Несподівана смерть молодого душпастиря стала страшним випробуванням для його батьків, сестер і братів, для священиків, монахинь і семінаристів, для всіх вірних. Перші втратили сина і брата, другі молодого помічника і старшого товариша з семінарії, треті священнослужителя, який був доказом життєздатності їх Церкви. Всі, єреї з богословськими дипломами і рядові миряни, мусили змагатися з неминучим запитанням: чому Бог покликав до себе того, котрого щойно послав до свого виноградника?
Божественна Лiтургiя в княжому Холмi
Уже п`ятнадцятий рiк поспiль семiнаристи Люблiнської семiнарiї, на чолi з отцем Богданом Панчаком вiдвiдують собор Рiздва Пресвятої Богородицi, що зноходиться в Холмi. Цей величний, уже тепер римо-католицький храм ще 150 рокiв тому був греко-католицьким. Саме тодi вiн слугував Катедральним собором Холмської єпархiї, яку було злiквiдовано в 1875 році.
Мандрівка з колядою "Слідами Херувимів"
З колядою Ґданськ та Люблін відвідав львівський молодіжний хор „Слідами Херувимів”. Колядування по місті, у церкві та семінарії – так виглядав дводенний візит хористок у Любліні.
Для львівського молодіжного хору „Слідами Херувимів” з парафії Віри, Надії, Любові та їх матері Софії різдвяні подорожі до Польщі вже стали доброю традицією. Хор побував з колядою у Вроцлаві, Варшаві, а цього року завітав до Ґданська та Любліна. Щороку дівчата планують відвідати українську громаду у якомусь із польських міст у часі Богоявлення. Відтак, 18 січня, на Щедрий вечір хористки колядували та щедрували у Церкві Св. Варфоломія та Покрови Богородиці та в українській домівці у Ґданську, натомість, 19 січня, у свято Йордану, завітали до Любліна.
Мій перший Йордан в Семінарiї
В Люблiнськiй семiнарiї є тривала традицiя спiльного святкування вечерi перед Богоявленням Господа Нашого Iсуса Христа, знаного як «Щедрий Вечiр».
Ректор о. д-р Ярослав Марчевський ствердив, що навiть Папа Римський Григорiй XIII не знав, яку велику радiсть дає для Люблiнських семiнаристiв, прийнявши Григоріанський календар у Західній Католицькій Церкві. Ця радiсть полягає в тому, що нашi брати семінаристи обох обрядів та отцi-вихователi можемо спiльно та, бiльше того, двічі святкувати нашi свята.
Українська коляда в КУЛю…
Христос Раждається!
Сьогодні, 18 січня 2018 року, на переддень Богоявлення наша семінарійна спільнота на чолі з о. проректором Богданом Панчаком долучилася до української коляди, яка проводилась в Каталоцькому Університеті міста Любліна. Захід відбувся з ініціативи др. Віталія Росовського, працівника секції обслуговування кандидатів і студентів, які розмовляють українською або російською мовою.
Почати від Зачаття
В 2012 році в Любліні, у видавництві Католицького університету, польською мовою вийшов перший том зібраних праць («Opera omnia”), Йосифа Рацінґера, який мав заголовок «Богослов‘я літургії. Сакраментальні основи християнського життя». У передмові до первісного, німецького видання своїх творів, папа Бенедикт XVI написав, що першим документом Другого ватиканського собору була Конституція про літургію тому, що з усіх запропонованих нарисів викликала найменше контроверзій. Однак, продовжував папа Рацінґер, те, «що зовні могло здаватися чимось випадковим, виявилось слушним рішенням також з внутрішньої перспективи, а саме з огляду на єрархію тем і завдань Церкви. Розпочинаючи від літургійної теми, однозначно підкреслено пріоритет Бога, пріоритет теми Бога».