Притчу про сівбу і пояснення її самим Ісусом подають всі синоптики. В Марка(4, 1-20) вона стилістично найспростіша, отож найближча словам, які вийшли з уст Вчителя. В Матея (13, 1-23), на відміну від Марка, перечислення плодів починається від найщедрішого врожаю. В Луки (8,4-15) норма врожаю одна, висока для всіх – треба вродити сторицею. Латинники кожних три роки, в 15-ту звичайну неділю за циклом А, чують притчу у версії від Матея. Добра земля може дати в нього плід в сто, шістдесят і тридцять разів. Візантійських християн кожного року мобілізується до максимального зусилля – за Лукою добра земля родить сторицею.

{jcomments on}

Увесь текст на bogdanpanczak.blogspot.com