У Дев‘ятому часі в період Великого постуспіваємо такий тропар: «Посеред двох розбійників мірилом справедливості став хрест твій; одного із них тягар хули привів до пекла, а другий визволився від гріхів, визнавши тебе Богом. Христе Боже – слава тобі!». Співаємо його також поза Чотиридесятницею, бо це сідальний з утрені 5-го гласу в п‘ятницю. Править він за пояснення хреста, який прийнято називати православним. Кінцівка нижньої поперечки, скерована додолу, ілюструє того з двох, що через тягар хули опинився в пеклі; кінцівка спрямована догори вказує на того, який визволився від гріхів. Про розп‘яття обабіч Ісуса двох розбійників пишуть усі євангелисти; про розмови між ними – тільки синоптики. І не може не дивувати, що Церква вибрала свідчення одного проти двох. Бо в Матея (27,44) і в Марка (15,32) обидва розбійники злословили Ісуса, тільки в Луки (23,39-43) один зі злочинців захищає Ісуса і просить його: «Згадай про мене, як прийдеш у своє Царство». Церква, ця непоправна оптимістка, зігнорувала – освячене біблійною традицією – свідчення двох, віддаючи перевагу голосові самого Луки. Чому? {jcomments on}

Час Чотиридесятниці доводить, що Церква не втрачає надії на навернення грішника. Це час посту, який називається великим. В чому полягає ця великість? В поклонах і суворому харчовому режимі? Теж, але насамперед в готовності молитися словами св. Андрея Критського: «Перевершив я Каїнове вбивство й свідомо став убивцею душевного сумління, оживляючи тіло, поборював я душу злими ділами моїми». І в щирості молитвою св. Єфрема Сирійського, щоб Господь дав мені духа смиренномудрості, чесноти протилежної до марнославства, цієї «пристрасті до земної, людської слави та всіляких почестей»(Катехизм УГКЦ 774).

В дусі притаманної Церкві надії на те, що кожна людина спроможна схаменутися, віримо, що один православний президент зрозуміє сьогоднішнє риторичне питання Ісуса: «Бо яка користь людині здобути світ увесь, а занапастити свою душу?»(Мк 8, 36). А Господь вислухає прохання з анафори св. Василія Великого: «угаси гордовитість народів».

bogdanpanczak.blogspot.com