Облечини у Команчі та Хотинці
Семінарійні студії ділятся на дві частини. Перша - це два роки вивчення філософських предметів. На другу частину припадають чотири роки богослівя. Серед всіх років курс третій є дуже винятковим. Це початок вивчення теології. Це власне на третьому курсі кожен семінарист приймає духовний одяг - зовнішний знак обраної дороги спрямованої до священства.
Чергові відвідини у парафіях
16 листопада 2014 відбулася збірка пожертв на потреби семінарії, у парафіях:
Варшава, Краків, Вроцлав, Лігниця та Любін.
Всім жертводавцям велике Спаси Боже за матеріальну підтримку нашої семінарії!
Ювілейні торжества - продовження
12 листопада 2014 це другий день врочистого ювілейного святкування. Семінарійна греко-католицька каплиця не помістила би таку велику кількість священиків, семінаристів двох обрядів та запрошених гостей, тому торжества відбулися у латинському костелі. Щоби збережений був візантійський характер події у святилищі встановлено переносний іконостас з церкви Св. Андрія Боболі у Любліні - за це ми дуже вдячні отцю пароху Єжему Важному.
Ювілей 50–ліття присутності греко-католиків у Люблінській Семінарії - перший день святкування
Цього року окрім ювілею 300-ліття існування Люблінської Митрополичої Семінарії, спільнота семінарійна починає відзначати також ювілей 50–ліття нашої присутності у Семінарії Архідіецезї Люблінської. Разом з семінаристами святкували отці випускники з України, один випускник зі Словаччини та майже всі отці з Польщі.
Lublin w powojennej historii Kościoła greckokatolickiego
Dla każdego, kto choć trochę orientuje się w geografii wyznań chrześcijańskich w Polsce, sporym zaskoczeniem jest wiadomość, że grekokatolicy przygotowują się do kapłaństwa w Lublinie. Prędzej spodziewałby się usłyszeć o Przemyślu lub Wrocławiu, stolicach dwóch eparchii, lub Olsztynie, Koszalinie, czy też innym mieście na Ziemiach Odzyskanych, gdzie żyje najwięcej grekokatolików. Wyjaśnienie przyczyn takiej nieoczekiwanej lokalizacji wymaga krótkiej opowieści.
Jubileusz gościnności i ciężaru
Autor Listu do Hebrajczyków zachęca: „Pamiętajcie o swych przełożonych, którzy głosili wam słowo Boże i rozpamiętując koniec ich życia, naśladujcie ich wiarę”(13,7). Od odpowiedzi na to wezwanie, które przybierze formę panachydy odprawionej we wtorkowy ranek 11 listopada w krypcie lubelskiej katedry za zmarłych biskupów, wychowawców i profesorów, rozpoczną, pod przewodnictwem własnych hierarchów, swój udział w obchodach jubileuszu 300-lecia Seminarium Duchownego w Lublinie jego greckokatoliccy absolwenci z obydwu eparchii w Polsce. To za rządów bpa Piotra Kałwy, spoczywającego w krypcie, w roku 1965 rozpoczęła się trwająca po dziś dzień jedna z najowocniejszych form odpowiedzi na wezwanie tegoż samego świętego pisarza: „Nie zapominajmy tez o gościnności, gdyż przez nią niektórzy, nie wiedząc, aniołom dali gościnę”(13, 20). W realiach komunistycznej Polski, zwasalizowanej przez sowieckie imperium, i w prozaicznej rzeczywistości pedagogicznego i kanonicznego zmagania z czasami krnąbrną naturą potomków wysiedleńców z deportacyjnej Akcji „Wisła”, bardziej niż o gościnność dla „aniołów” chodziło o pokorną subordynację przykazaniu: „Jeden drugiego brzemiona noście i tak wypełnicie prawo Chrystusowe”(Gal 6,2).
Перша Архієрейська Літургія і перші свячення
Наступного дня, після завершення урочистостей з нагоди відзначення трьохсотліття Люблінської Семінарії, Правлячий архієрей Вроцлавсько-Гданський Преосвященний кир Володимир Ющак у семінарійній каплиці відслужив Архієрейську Божественну Літургію. Разом з ним співслужили п’ять отців, серед яких один латинського обряду та диякон-семінарист.
Ця подія стала знаковою для греко-католицьких семінаристів, адже хронологічно – це перша Архієрейська Літургія за участю греко-католицького єрарха від моменту перебування наших семінаристів у Люблінській Семінарії.
Під час Літургії владика Володимир уділив свячень першого ступеня: свічконосця, співця і читця, семінаристу Івану Ядловському.