Ієрейські свячення о. Дмитра Лешка
В неділю жінок мироносиць, 26 квітня 2015, в перемиській катедрі відбувся чин ієрейських свячень випускника нашої семінарії, уродженця Мукачева о. д-на Дмитра Лешка. Чин свячень звершив Митрополит перемисько-варшавський, Архієпископ Іван Мартиняк. На торжестві були присутніми о. Богдан Панчак, семінаристи, родичі, друзі, гості із Закарпаття та численні парафіяни катедри. Варто зазначити, що серед гостей в неповному складі були також християнський гурт «Кана».
Отець Василь Поточняк
В дев‘ятій пісні канону Чину похорону мирських єреїв співається: «Щоб у вірі й надії воскресення усопшого брата в обителях святих оселити, вірні, помолімся щиро Христові. Бо суд там грізний і допит страшний, і ніхто сам собі помогти не може, хіба добрі діла і спільна молитва вірних. Тому взиваємо: не увійди в суд, Господи, з рабом твоїм».
Щодо двох справ немає найменших сумнівів. Добрих діл за 42 роки життя і 18 священства о. Василь Поточняк зробив дуже багато. А за ті звершені в Італії триватиме безнастанна спільна молитва вірних, для яких став він посланцем від самого Христа, який прийшов, «щоб зібрати в одно розсіяних дітей Божих»(Ів 11, 52).
Христос Воскрес!
Вітаємо вас із щирого серця з Воскресінням Христовим!
Нехай великодня радість увійде у ваші оселя та родини, щоб наповнити їх любов’ю. Нехай Воскресни Христос буде силою вашого життя.
Щастя, здоров’я, надії та миру!
Христос воскрес!
Семінаристи
Wielkanoc wiernych obrządku zachodniego
Tym wszystkim, którzy już teraz świętują Zmartwychwstanie Pańskie, w szczególności zaś tym seminaryjnym Braciom łacińskiego obrządku, którym nieobcy jest obrządek wschodni, składamy serdeczne życzenia wszelkich łask Chrystusa, który odkupił grzech i zwyciężył śmierć. Niech przez Jego zbawienną ofiarę, oczyszczonym z win i pojednanym z Ojcem, dane nam będą radość serca i pokój ducha. Niech Wasza dusza zajaśnieje pięknem Jego miłości, a myśli będą szczere i dobre.
Wszelkiego dobra!
Seminarzyści obrządku greckokatolickiego
25-ліття проголошення нового Кодексу Канонів Східних Церков
Як вже било згадуване у попередній замітці, в четвер 26 березня 2015 в Любельському Католицькому Університеті відбулася наукова конференція з нагоди 25-ліття проголошення нового Кодексу Канонів Східних Церков. Учасникам від імені греко-католиків, окрім Владик з Перемишля, Кир Йоана та Кир Євгена, котрий провів першу частину рефератів, викладача Греко-католицького Богословського Факультету Університету у Прешові, отця Францішка Чітбайа, бив також Владика-номінат Теодор Мартинюк, СУ, дотеперішній ігумен Святоуспенської Унівської Лаври та випускник люблінської семінарії й ЛКУ.
Візит Митрополити Кир Йоана та Владики Кир Євгена у Семінарії
Митрополит Перемисько-Варшавський, Архиєпископ Йоан (Мартиняк) та Єпископ помічник Перемисько-Варшавської Архиєпархії, Кир Євген (Попович) прибули у Люблінську Семінарію з одноденним візитом, у четвер 26 березня 2015. Після ранкової наукової сесії на Любельському Католицькому Університеті з нагоди 25-ліття проголошення нового Кодексу Канонів Східних Церков, у Семінарії ми спільно з владиками молилися Дев'ятим Часом.
Nędza, grzech i podziw
Czczoną w piątą niedzielę Wielkiego Postu Marię Egipcjankę, nawróconą grzesznicę, ośpiewujemy w hymnografii nieszporów za to, że „pokłoniwszy się radośnie świętym miejscom”, wzięła na drogę zbawcze cnoty, szybko wyruszyła w dobrą drogę, „przeszła strumienie Jordanu i dobrowolnie zamieszkała w grocie Poprzednika”, a „żyjąc w pustyni obrazy żądz usunęła z duszy”. Dziś, raczej nie dobrowolnie, przemierzają pustynie i przekraczają Jordan ukraińskie i białoruskie prostytutki. Jeszcze kilka lat temu – pisał Roman Frister w „Polityce”(23/2012) – „szajki rosyjskich i izraelskich sutenerów sprowadzały je do domów publicznych w Hajfie i Tel Awiwie, korzystając z bezpośrednich lotów z Kijowa”. Wzmożone kontrole na lotniskach zmusiły sutenerów znaleźć okrężną drogę.
Cały tekst na: www.bogdanpanczak.blogspot.com
Hybrydowa walizka bez rączki
Lektura literatury religijnej tłumaczonej z języków obcych utwierdza w przekonaniu, że włoskie powiedzenie „traduttore, traditore” (tłumacz to zdrajca) nie traci na aktualności mimo niewyobrażalnego postępu w technicznym otoczeniu sztuki translatorskiej.